ВІДЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш, док., перех., спец. Виловлювати певну кількість (звірів, птахів і т. ін.). Забій [морських котиків].. суворо регулюється, віддавлювати дозволяється тільки молодих самців (Веч. Київ, 14. IX 1957, 4); За весь минулий сезон барсолови відловили всього 10 живих звірів (Веч. Київ, 10.11 1966,4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 602.