ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДМЕЖУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Відокремлюватися від чого-небудь. Волга відмежовувалась від заток вузькою піщаною косою (Збан., Сеспель, 1961, 168); Ми.. повинні строго окреслити обсяг етнографії як окремої дисципліни, відмежуватись від інших областей знання (Рильський, III, 1956, 161).
2. тільки недок. Пас. до відмежо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 605.