ВІДОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док. Відбивати в кого-небудь бажання, охоту щось робити, любов, прагнення до чогось. Хто відохотив людей, молодь від читання Сковороди, перш за все його філософських творів? Адже його цікаво читати! (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 615.