ВІДПРА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що відпра́влення 1. Через тиждень буду в Софії і тоді відправка листів буде від мене залежати (Л. Укр., V, 1956, 153); Відправка політв’язнів до концтабору Берези Нартузької була майже рівнозначною страті (Чорн., Визвол. земля, 1959, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 623.