ВІДРЕКОМЕНДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРЕКОМЕНДУВА́ТИ, у́ю. у́єш, док., перех. і неперех. Знайомлячи когось з кимсь, називати ім’я, фах тощо. Діденко відрекомендував йому Грицька як свого давнього товариша (Головко, II, 1957, 560); Також привітно, як і раніше [Ахмат-Алі] відрекомендував: — Моя донька — Назіра-хон (Ле, Міжгір’я. 1953, 226); Василь Онопрійович відрекомендував дружину молодим гостям (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 627.