ВІДСА́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відса́пувати 1. Те лопотання босих ніг, те відсапування розхвильованих грудей, невгаваюче бовкання дзвона.. сповняють повітря несказанною тривогою (Коцюб., І, 1955, 121); Тупіт наблизився, і всі почули важке відсапування (Донч., VI, 1957, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 634.