ВІДСОПТИ́СЯ, пу́ся, пе́шся, док., розм. Відновити спокійне дихання після бігу, різких рухів і т. ін.; віддихатися. Ми зупинились коло Шурші, щоб дати коням одсоптись, як казав наш погонич (Барв., Опов.., 1902, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 639.