ВІДСТО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відсто́ювати і стан за знач. відсто́юватися. Проведення переможної революції, відстоювання її завоювань покладає гігантські завдання на плечі пролетаріату (Ленін, 8, 1949, 394); Основним способом очистки [рідкого] палива від дрібних механічних часток є відстоювання (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 642.