ВІДХА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДХА́ЯТИ, а́ю, а́єш і ВІДХА́ЙЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відхо́джувати 1. Три баби прийшло, одхаяли мене (Барв., Опов.., 1902, 100); Мати відхаяла сю бідолашну жінку (Сл. Гр.); Він довго поїв Перегуду кисляком,.. давав нюхати нашатирний спирт і пити воду з краплями того ж нашатирю, аж поки одхаючив і приволік сюди (Кучер, Прощай.., 1957, 424).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 653.