ВІДХЕ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДХЕ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Відновлювати нормальне дихання після бігу, швидкої ходи, напруженої праці тощо; протилежне захекуватися. Юні розвідники, ідучи поруч трактора, одхекувались після швидкого бігу (Трубл., III, 1955, 122); Ледве-ледве відхекався [Володька] і сів на землю (Ю. Янов., IV, 1959, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 654.