ВІДЧУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія і стан за знач. відчува́ти 1. Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси (Фр., ХVI, 1955, 259); У відчуванні співзвучностей велику роль відіграють комбінаційні тони (Рад. психол. наука.., 1958, 16).
2. Те саме, що відчуття́ 2, 4. Відчування, Свідомість, Розум — звідки ж вони узятись можуть, якщо не буде тіла? (Тич., II, 1957, 63); Втомлені незвичними відчуваннями, мандрівники спали міцно (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 662.