ВІДШКРІБА́ТИСЯ і рідко ВІДСКРІБА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДШКРЕБТИ́СЯ і рідко ВІДСКРЕБТИ́СЯ, бе́ться, док. 1. Відставати, відпадати під час шкребіння.
2. тільки недок. Пас. до відшкріба́ти й відскріба́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 664.