ВІДШТО́ВХНЕНИЙ, ВІДШТО́ВХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відштовхну́ти. Тільки тоді, коли човен, відштовхнутий джурами, гойднувся, на воді, Наливайко випустив повітря з грудей (Ле, Наливайко, 1957, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 665.