ВІДШУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДШУКА́ТИСЯ, а́ється, док. Знаходитися під час шукання. І недавно лиш, нарешті, Відшукався хлопця слід (Мас., Срібна дорога, 1946, 45); У кутку стовпилися свої.. — Марина Хомівна, Олечка, Тамара, та ще відшукались Галя Мигало і Віра Сукноваленко (Хижняк, Тамара, 1959, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 666.