ВІЗИТО́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що візи́тний. Він [портрет] стояв межи двома іншими портретами: старого військового в рясних еполетах і немолодої пані в чорній візитовій сукні (Л. Укр., III, 1952, 601).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 668.