Слово "вінчальний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВІНЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вінчання, признач. для нього. Він наближався до сходів і.. виспівував вінчальну пісню (Н.-Лев., IV, 1956, 279); [Аліна:] То я вам привезла свою вінчальну сукню показати… (Голов., Поезії, 1955, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 678.