ВІ́РНІСТЬ, ності, ч. Властивість за знач. ві́рний 1. Я бачу вірність друзів бойових, І нашу юність, славою сповиту (Стельмах, Жито.., 1954, 29); Вірність революційному духові марксизму була головною особливістю Комінтерну (Ком. Укр., 9, 1964, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 681.