ВІРОСПОВІДА́ННЯ, я, с. Різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії. У нас має право обирати і бути обраною кожна радянська людина, незалежно від її расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу (Наука.., 2, 1958, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 681.