ВІРТУО́ЗНІСТЬ, ності, ж. Досконала технічна майстерність виконавця (переважно музиканта). Він [Н. Паганіні] розширив і збагатив засоби скрипкової віртуозності (Мист., 3, 1955, 47); // Найвища майстерність у якій-небудь справі. Народна вишивка західних областей України надзвичайно різноманітна за художнім виконанням орнаменту,.. віртуозністю техніки вишивання (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 682.