ВІСТУ́НКА, и, ж. Жін. до вісту́н. Вона тільки підвела очі на вістунку байдуже, не спитала її ні про що (Вовчок, Вибр., 1937,95); Коли бог світла.. сотворив цвіти, фіалки перші розцвілися, після них рожі; тому в Персії зовуть фіалку вістункою рож (У. Кравч., Вибр., 1958, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 685.