ВІТЧИ́ЗНА, и, ж., уроч. Батьківщина, рідний край. І колишеться м’ята, І тремтить далина, І доріг тих багато, А Вітчизна — одна (Мал., І, 1956, 171); Велика, безкрая Вітчизна моя, — Пішки не пройдеш за рік (Нех., Сонце.., 1947, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 690.