ГА́ЙСТРА, и, ж., діал. Айстра. Веселий метелик по плецю літав, На гайстри, на зорі, на ромен сідав (Щог., Поезії, 1958, 337); Дома ніяких квіток не було: гайстри, царську борідку, гвоздики тільки що посіяли (Григ., Вибр., 1959, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 17.