ГАЛГА́Н, а, ч., діал. Нероба, гультяй. — Рідко минав рік, щоб вони [татари] не приходили по ясир. І тоді палають хутори і села, а ці галгани і розбишаки або гинуть у бою, або татари женуть їх, як отару, в неволю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 19.