ГАЛЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що галча́. У кропиві, просто перед ним сиділо чорне галченя і спокійно дивилося на хлопця (Коп., Як вони.., 1961, 51); * У порівн. Троє хлопців, як галченята, шаснули у темний куток, щоб заховатися від чужого дядька (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 22.