ГАМІРЛИ́ВО. Присл. до гамірли́вий. Всюди гамірливо таборяться війська, іржуть коні, ревуть верблюди (Гончар, Таврія… 1957, 391); // у знач. присудк. сл. Багато гамору. В палаці було весело і гамірливо (Рибак, Помилка.., 1940, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 25.