ГАНДБО́Л, а, ч. Командна гра з м’ячем на прямокутному майданчику, в якій кожна команда намагається якнайбільше разів закинути руками м’яч у ворота противника; ручний м’яч. Все більше прихильників завойовує в нашій республіці гандбол. Змагання з ручного м’яча входили й до програми цьогорічних вузівських змагань (Веч. Київ, 1.VIІІ 1961, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 26.