Слово "ганьбувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГАНЬБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.

1. перех. Ганьбити (у 2 знач.). Так недотепа-неборак Ганьбує те, чого не знав, І думає, що добре так (Гл., Вибр., 1957, 136); — Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна (Барв., Опов… 1902, 384).

2. ким, неперех. Гребувати, нехтувати. — Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб., V, 1874, 690).

3. неперех. Жити безчесно. Судив мені Бог та й п’яниченьку мужа, що він п’є і ганьбує, та ще й дома не ночує (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 28.