Слово "гарячити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГАРЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок; перех.

1. Сильно збуджувати; зогрівати. Варенуха почала його гарячити (Н.-Лев., І, 1956, 193); Перелітали вони [думки] з самого малку —— аж до сьогодні, назирнули кожну пригоду життя його, гарячили кров, мутили розум (Мирний, II, 1954, 284).

2. Квапити, підганяти. Він розпізнає в передку саней високу постать Григорія, що гарячить і без того розпалених коней (Сміл., Зустрічі, 1936, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 37.