ГАСИ́ТИСЯ, га́ситься, недок.
1. Те саме, що га́снути 1, 3. Сірники гасилися один за одним, навіть не розгорівшись (Вас., І, 1959, 128); В горах перегукувалися далекі поодинокі постріли з гармат. Луна гасилася в проваллях та хащах лісових на узбережжі моря (Ле, Клен. лист, 1960, 46).
2. Пас. до гаси́ти. Лампа в столовій гасилась, — усі розходились (Коцюб., II, 1955, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 39.