ГАСТРОЛЕ́Р, а, ч.
1. Артист, що перебуває на гастролях. У багатьох акторів (особливо у гастролерів) є неприпустима звичка репетирувати на чверть голосу (Про мист. театру, 1954, 230).
2. перен., розм., зневажл. Про недобросовісного працівника, який береться за випадкову роботу, не затримується на одному місці. — Лаяв [голова повіткому] за мою витівку, як самого останнього, і не знаю, чого назвав мене класово-несвідомим гастролером (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 40.