ГЕРО́ЙСТВО, а, с. Виявлення героїзму; хоробрість, мужність. — І які тут скорі переходи Від високих поривів геройства Аж до звірства найдикшого шалу ! (Фр., XIII, 1954, 330); [Спартак:] Військова рада фронту сповістила, що за геройство в розвідці і доблесть Гнилицьку нагороджено медаллю (Дмит., Драм. тв., 1958, 49); Труд нам став за рідну справу — за геройство, честь і славу (Уп., Вірші.., 1957, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 56.