ГЕРО́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Те саме, що герої́чний 1. В геройській боротьбі проти, поліції і царських військ.. робітники привернули на свою сторону більшу частину солдатів петербурзького гарнізону (Ленін, 23, 1950, 323); [Семен:] Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (Мороз, П’єси, 1959, 7); — Геройська робота,— сказав він, з повагою поглядаючи на Михайла Гайворона (Собко, Кавказ, 1946, 139).
2. розм. Відважний, хоробрий, здатний на подвиги. — Поглянь, який у тебе геройський мужик у дворі, а ти долю гнівиш! — показав Кирило на Дениса (Коп., Тв., 1955, 431); [Люба:] Бач, яка геройська ланкова (Мик., І, 1957, 459).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 56.