ГЕРОЇ́НЯ, і, ж. Жін. до геро́й. Швидшають все кроки… Це героїня праці йде нова (Сос., Поезії, 1950, 117); Героїнями зростають Нові тисячі жінок (Криж., Під зорями.., 1950, 54); Як на мене, то краса ції повісті [«Лорелеї»] не так в її ідеях, як в глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки (Л. Укр., V, 1956, 43); Героїнями такого твору [повісті для дівчаток] мають бути учениці (Донч., VI, 1957, 593); Випливла [графиня], вродлива й млоснорота,.. Героїня збуджених розмов (Бажан, Роки, 1957, 273).
∆ Ма́ти-герої́ня — почесне звання, яке надається в СРСР матерям, що народили й виховали не менше десяти дітей. Моя мама [маючи п’ятнадцятеро дітей] в теперішній час була б собі повна мати-героїня, а тоді що? (Ю. Янов., І, 1958, 421).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 55.