ГЕТЕРОГЕ́ННИЙ, а, е, книжн. Складений з різних за походженням і складом частин; неоднорідний. Методика культивування гетерогенних новотворів в організмі курячого зародка являє безперечний інтерес для онкології (Мед. ж., XXIV, 6, 1954, 34); Значно складніше протікають реакції у гетерогенних системах (Заг. хімія, 1955, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 57.