ГЛИБИ́НКА, и, ж., розм. Віддалений від чого-небудь пункт. Знов лягла йому [шоферу] дорога. — Скільки днів, ночей підряд — Від глибинки до зсипного, Сорок верст туди й назад (Шпорта, Мужність, 1951, 6); Підготувати на глибинках резервні склади, придатні для приймання і зберігання хліба (Рад. Укр., І.IV 1948, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 82.