ГЛІЦИ́НІЯ, ї, ж. Південна декоративна витка рослина з пахучими фіалковими квітами. Гліцинії і всякі цвітучі [квітучі] ліани оплітають стіни (Коцюб., III, 1956, 333); Через загорожі звисали фіалкові гліцинії (Панч, Ерік.., 1950, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 86.