ГНИ́ДА, и, ж.
1. Яйце воші. Головні воші.. оселюються в людини у волоссі, на яке вони приклеюють свої яйця — гниди (Зоол., 1957, 58); * У порівн.— Тримайся мене, бо згинеш. Кажу тобі чесно: згинеш, як гнида (Ю. Бедзик, Полки.., 1959,59).
2. перен. Уживається як лайливе слово. [Килина:] Боїшся? Не варта ти й того, щоб тебе нігтем придавити, гнида погана! (Кроп., 11,1958, 423);-Що ти… гнидо паршива! — хмарою посунув на нього Свербивус. — Я бачив революцію у Росії, ти це знаєш?.. (Козл., Ю. Крук, 1957, 461).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 92.