ГНОБИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Заснований на гнобленні; власт. гнобителю. Війна проти імперіалістських, тобто гнобительських держав з боку пригноблених (напр., колоніальних народів) є дійсно-національна війна (Ленін, 23, 1950, 22); Тимчасовий уряд.. довершує гнобительську політику російського імперіалізму! (Смолич, Мир.., 1958, 266).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 96.