ГНІЗДИ́ТИ, гніжджу́, гнізди́ш, недок., перех., розм., рідко. Бити в одне місце. Вхопили його вдвох, повалили та й гніздять його коліньми по голові (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 94.