ГОЛУБІ́ННЯ, я, с. Те саме, що голу́блення. І справді, після того [покумання] вони ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок, пестощі та голубіння веселих надій (Мирний, II, 1954, 256).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 119.