Слово "гомінкий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГОМІНКИ́Й, а́, е́. Те саме, що гомінли́вий. В голові Раїсиній усе змішалося, і вона перестала слухати гомінку сторожиху (Коцюб., І, 1955, 311); Вулиці гомінкі, повні народу, дітей і підлітків (Вишня, І, 1956, 327); Ночувати доводилося десь у горах чи біля гомінких водоспадів Кзил-Су (Ле, Міжгіря, 1953, 145); Ось він [ліс], великий, ..гомінкий! (Фр., І, 1955, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 121.