ГО́НКИ, нок, мн. Змагання на швидкість (з бігу, плавання і т. ін.). Микось виріс, як дуб, захоплюється гонками велосипедними і бродить взагалі занадто багато (Л. Укр., V, 1956, 378); На Москва-ріці сьогодні відкриті парусні гонки (Рибак, Зброя.., 1943, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 123.