ГОНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Гордовито триматися; зневажливо ставитися до інших. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 123.