ГОРЖЕ́ТКА, и, ж. Смуга хутра або шкурка звіра (песця, куниці і т. ін.), яку носять жінки як комір до верхнього одягу і як прикрасу до святкового вбрання. На ніжних її плечах не лисяча горжетка, а зелені погони з трьома червоними нашивками (Вишня, І, 1956, 313).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 129.