ГОТІ́ВКА, и, ж. Гроші, які є в наявності; наявні гроші. Старий їх матері помер.. і полишив значний спадок у готівці й земельних добрах (Фр., VI, 1951, 203); — Певно, в пана полковника не вистачає готівки розрахуватися зі мною? (Тулуб, Людолови, II, 1957, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 147.