ГРА́БЛИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що гра́блище. Хлібороб з діда-прадіда Кирило Кухита вовтузився під повіткою з самого ранку, обстругуючи нове граблисько (Іщук, Вербівчани, 1961, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 151.