ГРАВІЛА́Т, у, ч. Багаторічна трав’яниста рослина родини розових з багатоголовим кореневищем червонуватого кольору. На луках зимують.. кукільниця, гравілат, кульбаба, чортополох (Веч. Київ, 14.1 1957, 4); Відвар кореня гравілату вживають для полоскання рота і горла (Лікар. рослини.., 1958, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 152.