Слово "грамотний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГРА́МОТНИЙ, а, е.

1. Який вміє читати і писати. Він грамотний, він письменний (Мирний, IV, 1955, 35); Батьки в мене були грамотні. Тобто вони вміли читати й писати (Вишня, II, 1956, 349); // у знач. ім. гра́мотний, ного, ч. Той, хто вміє читати і писати. — За грамотних не розписуйся (Головко, II, 1957, 59).

2. Який вміє граматично правильно писати. Грамотний учень; // У якому немає граматичних і стилістичних помилок.

3. перен. Який володіє необхідними відомостями з певної галузі, знаннями в певній галузі, справі. Прилад без уважного, технічно грамотного апаратника багато не наробить (Шовк., Інженери, 1956, 185); — Людина він політично грамотна (Ле, Міжгір’я, 1953, 190).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 156.