ГРАФА́, и́, ж.
1. Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. У першій графі.. таблиць професор Драга наклеював вирізані з газет повідомлення Радянського Інформбюро (Кучер, Чорноморці, 1956, 146); У ті старі, давні часи на селах статистичної графи — народився — не заповняли (Ковінька, Кутя.., 1960, 3).
2. Розділ тексту, рубрика.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 160.