Слово "граючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ГРА́ЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до гра́ти2. Очі матері стрілися з граючими оченятами дочки (Мирний, І, 1954, 253).

2. у знач. ім. гра́ючий, чого, ч. Те саме, що грач. — Що за вальса граєте, пане?спитала Аглая-Феліцітас, задержуючися в переході коло граючого, й нагнулася через хвильку над нотами (Коб., III, 1956, 373).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 162.